Сьогодні ми відзначаємо 64-ту річницю вбивства першого Прем'єр-міністра Демократичної Республіки Конго Патріса Емері Лумумби.

 

Протягом життя він не підтримував ідею отримання негайної незалежності, особливо після того, як йому стало відомо, що кордони Бельгійського Конго та сусідніх французьких, англійських та португальських колоній є довільними, встановленими колоніальними державами.  Одного дня це стане приводом підняти питання про те, як розподілити багатство між майбутніми незалежними африканськими країнами. У 1955 році створює асоціацію APIC (Асоціація коріного персонала колонії).

          

За підтримки різних політичних лідерів протягом багатьох років боровся за свободу і права свого народу.

       

Загальні вибори, перші в історії Бельгійського Конго, відбулися в травні 1960 року, на яких переміг Національний рух конголезців Патріса Лумумби (MNC) з перевагою майже у третину голосів, який став першим незалежним урядом Конго.

        

30 червня, на церемонії з приводу Дня проголошення незалежності країни, Лумумба, який остаточно вигнав лібералів і оточив себе іноземними лівими радниками, виголосив бурхливу промову, засуджуючи зловживання бельгійської колоніальної політики з 1885 року.

          

Однак у Леопольдвілі (Кіншаса) стався державний переворот, у результаті якого владу перебрав Жозеф Дезіре Мобуту і невідкладно створив колегію генеральних комісарів.

          

У той же час, 10 жовтня Мобуту відправив Лумумбу, Ілео та їх міністрів до своїх домівок. 27 листопада Лумумба втік зі своєю сім'єю з резиденції в Калині і намагався дістатися до Стенлівіля. Його втечу виявили лише через три дні. Після першої невдачі в Порт-Франк 1 грудня Мпонго досяг успіху -  Лумумба заарештований в Лоді, в районі Санкуру.

           

Спочатку розглядалась можливість передачі Лумумби і кількох його прихильників у форт Сінкакаса в Бомі. Але 17 січня 1961 року Патріс Лумумба і двоє його прихильників, Моріс Мполо і Джозеф Окіто, були доставлені в Елізабетвіль (Лубумбаші), Катанга, і передані місцевій владі.